ДОВІДКА
за результатами самооцінювання за напрямками внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти школи
На виконання наказу по школі №88-о від 31.08.2022 р. «Про впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у Довгівській СЗОШ І – ІІ ступенів» робочі групи провели роботу з самооцінювання за напрямками внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти школи. У склад робочих груп входили педагоги, батьки учнів школи, представник засновника. Робочі групи для аналізу використали результати анкетування учасників навчального процесу. Анкетуванням в googl-формах було охоплено 27 учнів школи, 50 батьків учнів та 6 педагогічних працівників. Також учителі школи відвідали по два уроки у колег-педагогів та заповнили «Форму спостереження за проведенням навчального заняття».
Результати проведеної роботи робочих груп наступні:
Напрям 1.
Оцінювання освітнього середовища закладу
Відповідальна за напрямок директор – Ковальська Б.М.
1. Робоча група у складі педагогічних працівників:Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.);
представника засновника: Пікулі Л.Р.
провела самооцінювання за напрямом
«Освітнє середовище закладу освіти» (п.1.1. «Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці»)
Встановлено наступні рівні оцінювання:
1.1.1. Територія та приміщення школи чисті і охайні. На території відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному переліку. (Високий рівень).
За результатами анкетування серед учнів, батьків та вчителів, облаштування території, чистота навчальних кабінетів є на високому рівні - 90% опитаних.
Щоденно здійснюється огляд території щодо її безпечності для учасників освітнього процесу. (Високий рівень).
82% респондентів почувають себе у безпеці, що свідчить про високий рівень.
Територія ділянки закладу частково освітлюється у вечірній та нічний час. (Вимагає покращення).
Рекомендації
● покращити освітлення території закладу у вечірній та нічний час.
Уся територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та доступу сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу. (Достатній рівень)
Навчальні кабінети початкової школи непрохідні. Початкова школа розташована відокремлено від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти. (Достатній рівень).
Рекомендації
● розмістити кабінети перших класів на одному поверсі.
Облаштовано спортивні майданчики з твердим покриттям. Наявне футбольне поле. Майданчики для учнів 1–4-х класів обладнані ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів. (Достатній рівень).
Рекомендації
● майданчики для учнів 1-4-х класів обладнати тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням.
У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам. Приміщення прибрані. (Достатній рівень).
Згідно проведеного опитування, приміщення закладу відповідають високому рівню (89%).
Туалети облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та утримуються в належному стані. Про це свідчить проведене опитування. (82%) (Достатній рівень).
У закладі дотримано питний режим у різні способи. (Достатній рівень).
Приміщення закладу освіти використовуються раціонально. Комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі навчальних приміщень. (Достатній рівень).
У закладі освіти є персональні робочі місця для педагогічних працівників, облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу. (Достатній рівень).
Згідно проведеного опитування серед педагогічних працівників - 100% респондентів вважають, що робочі місця облаштовані на достатньому рівні.
1.1.2.Заклад освіти забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу. (Достатній рівень).
Навчальні кабінети повністю обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми. (Високий рівень).
1.1.3. Інструктажі/ навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій із працівниками закладу та здобувачами освіти проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці). До проведення інструктажів залучаються працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. (Достатній рівень).
100% вчителів пройшли інструктаж з правил життєдіяльності учнів і педагогічного колективу.
1.1.4. Інструктажі/навчання з педагогічними працівниками щодо надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці). Педагогічні працівники та керівництво у разі нещасного випадку діють у встановленому порядку. (Високий рівень).
1.1.5.Організація харчування в закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти. Переважна більшість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування. Спостерігається тенденція до покращення умов харчування. (Достатній рівень).
За результатами анкетування 75% респондентів переважно задоволені харчуванням у школі.
Рекомендації
● збільшити кількість сезонних фруктів у меню.
1.1.6. Переважна більшість комп’ютерів закладу освіти облаштована технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет. (Достатній рівень).
Рекомендації
● обладнати комп’ютери закладу освіти технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет.
У закладі освіти систематично проводиться (під час уроків, позакласних заходів) робота зі здобувачами освіти та їхніми батьками щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет. (Достатній рівень).
Згідно анкетування 89% опитаних вважають, що заклад освіти інформує про безпечне користування інтернетом.
1.1.7. У закладі освіти налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Переважна більшість батьків вважають, що у їхніх дітей не виникали проблеми з адаптацією до умов закладу освіти. (Високий рівень, 95 %).
2. Робоча група у складі педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела самооцінку за напрямком
«Освітнє середовище закладу освіти» (1.2 «Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації»)
Встановлено наступні рівні оцінювання:
1.2.1. У закладі освіти розроблено, затверджено та оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). Заходи проводяться регулярно відповідно до плану роботи. (Достатній рівень).
87,7 % батьків ознайомлені з роботою в закладі освіти щодо запобігання та протидії булінгу (цькування, дискримінації).
Рекомендації
● Покращувати рівень поінформованості батьків і учнів, щодо запобігання та протидії булінгу (цькування), залучаючи громадські організації і держслужби, компетентні з цих питань. Діяльність щодо запобігання (протидії булінгу) в закладі освіти має бути постійним і системним процесом.
Переважна більшість здобувачів освіти і педагогічних працівників вважає освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним. (Комфортним і в цілому комфортним - 82,1%; безпечним і здебільшого безпечним – 90,7%; педагогічні працівники безпечним вважають освітнє середовище – 73,2%; переважно безпечним – 26,8%) (Достатній рівень).
Рекомендації
● дуже важливо, щоб усі учасники освітнього процесу знали про те, яка саме допомога може знадобитися і до кого звернутися, щоб перебування в освітньому середовищі було безпечним і психологічно комфортним.
Керівництво та переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти проходять навчання з протидії булінгу в закладі, ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. (Достатній рівень).
Рекомендації
● усім педагогічним працівникам більш активно брати участь у навчаннях (в тому числі дистанційно) з протидії булінгу, ознайомлюватись з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому.
Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями, регулярно залучаючи їх до роботи з питань запобігання та протидії булінгу. (Високий рівень).
1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки для учнів, адаптовані для сприйняття учасниками освітнього процесу. Усі учасники освітнього процесу ознайомлені з ними та переважна більшість дотримується їх. (Достатній рівень). Так вважають 79% учнів та 67,9% вчителів.
Рекомендації
● активізувати знання правил поведінки для учнів з метою дотримання їх (у вигляді квестів, тренінгів, занять, флешмобів)
1.2.3. У закладі освіти здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти, на основі результатів аналізу приймаються відповідні рішення, які є результативними. (Високий рівень).
Заклад відповідним чином реагує на звернення про випадки булінгу, приймаються відповідні рішення, простежується результат виконання цих рішень, здійснюється аналіз звернень та ефективності прийнятих рішень (Достатній рівень).
Згідно відповідей на анкету батьків, які звернулись до закладу освіти з питань булінгу, у 9,2% - конструктивно, 76,6% - не звертались. Учні ж відповіли, що у 42,1% булінг припинився, 14,2% - частково.
Рекомендації
● запровадити моніторинг ефективності застосування заходів виховного впливу до сторін булінгу та необхідність його коригування.
З анкет 30% дітей (у випадках булінгу (цькування) чи інших форм насильства) ні до кого не звертаються, 76,6% батьків також не звертаються.
Рекомендації
● зосередити більшу увагу на популяризації роботи педагогів у випадках виявлення, реагування та запобігання булінгу чи інших видів насильства в освітньому середовищі.
Заклад освіти повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства. (Високий рівень).
3. Робоча група у складі педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела самооцінку системи оцінювання здобувачів освіти за напрямом
«Освітнє середовище закладу освіти» (1.3. «Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору»).
Встановлено наступні рівні оцінювання:
1.3.1. У закладі освіти забезпечено доступ до споруди. Проведено адаптацію лише одного із типів приміщень (навчальні кабінети, туалетні кімнати, коридори) та/або сходи до використання учасниками освітнього процесу. (Достатній рівень).
Рекомендації
● враховуючи принципи універсального дизайну у сфері освіти, адаптувати туалетні кімнати та сходи для використання дітьми з ООП.
1.3.2. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти в освітньому процесі, у тому числі через освітні проекти. (Високий рівень)
Рекомендації
● встановити на території школи контейнери для сортування сміття;
● мотивувати учнів до створення власних проектів на тему свідомої екологічної поведінки та ЗСЖ;
● на конкурсній основі, на постійній основі проводити заходи, що пропагують ЗСЖ та екологічно свідому поведінку, до них залучати педагогічних працівників, учнів та їх батьків.
Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти. (Високий рівень)
1.3.3. Бібліотека закладу освіти використовується для навчально-пізнавальної діяльності учнів. У закладі освіти ресурси бібліотеки використовуються для проведення навчальних занять, позаурочних заходів. (Достатній рівень).
Рекомендації
● переобладнати простір з бібліотеки для збереження матеріалів на місце орієнтоване на користувача;
● використовувати простір бібліотеки для проектної роботи, проведення інтегрованих уроків, інформаційно-просвітницьких заходів, неформального спілкування.
Напрям 2.
Система оцінювання здобувачів освіти закладу
Відповідальна за напрямок директор – Ковальська Б.М.
2. Робоча група у складі педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела самооцінювання за напрямком
«Система оцінювання здобувачів освіти» (пункт 2.1. «Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх результатів навчання»)
Встановлено наступні рівні оцінювання:
2.1.1. Переважна більшість вчителів адаптують критерії МОН до умов роботи закладу, а саме: 68% використовують виключно рекомендації МОН, 41% частково коригують їх, і лише 32% розробляють власні (в тому числі спільно з дітьми) критерії оцінювання.
Більшість педагогів інформує здобувачів освіти про критерії їх навчальних досягнень на початку року – 80%. Інформують і пояснюють дітям критерії оцінювання перед вивченням теми – 45%.
Критерії оцінювання розміщено на сайті школи.
Переважна більшість дітей, а це 59%, вважає, що отримує інформацію про критерії, правила, процедури оцінювання навчальних досягнень, а 32% респондентів отримує інформацію тільки у разі звернення до вчителя.
2.1.2. Переважна більшість вчителів застосовує різні прийоми формувального оцінювання: зворотній зв’язок «педагог–учень», самооцінювання, взаємооцінювання, мотивація до навчання.
Здобувачі освіти вважають, що оцінювання їхнього навчання є справедливим і об’єктивним (86%).
43% учнів здійснює самооцінювання результатів своєї роботи під час занять.
2.1.3. 86% учнів вважають, що оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти є справедливим і об’єктивним (Високий і достатній рівні).
Рекомендації
● ознайомлювати учнів з правилами оцінювання на початку навчального року;
● для кожного предмету або курсу підготувати пам’ятки з порядку і правил оцінювання;
● залучати учнів до розробки критеріїв оцінювання, адаптувати критерії МОН до роботи школи;
● підвищити рівень викладання, здійснювати зв’язок «вчитель-учень, батьки»;
● вчителям при формуванні критеріїв оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня;
- досягнення учнів, незалежно від того значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини (у цьому мотиваційна роль оцінювання);
- рівень аргументації та вміння учнів висловлювати свою думку:
● впроваджувати самооцінювання, взаємооцінювання та формувальне оцінювання знань учнів.
2. Робоча група у складі
педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела самооцінку за напрямком
«Система оцінювання здобувачів освіти» (п.2.2. «Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти»).
Встановлено наступні рівні оцінювання:
2.2.1. У закладі освіти визначено порядок проведення внутрішнього моніторингу для дослідження стану і результатів навчання здобувачів освітньої діяльності закладу освіти. Переважна більшість задоволена систематичністю проведення моніторингу результатів навчання здобувачів освіти з усіх предметів (курсів) інваріантної частини. Основною метою такого моніторингу, а саме 46%, є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителів.
За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, визначаються чинники впливу на отриманий результат, приймаються рішення щодо їх коригування. Позитивний результат цих рішень становить 53%. Наявна позитивна динаміка в показниках розвитку здобувачів освіти. Робоча група оцінила на достатньому рівні проведення внутрішнього моніторингу для дослідження стану і результатів навчання здобувачів освітньої діяльності закладу освіти.
2.2.2. Інтерактивним оцінюванням прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес є формувальне оцінювання. Для впровадження формувального оцінювання важливим є вироблення чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів. Зміст критеріїв повинен бути зрозумілим учням і батькам. 77% вчителів використовує формувальне оцінювання у своїй роботі. Відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, що відповідає високому рівню.
Рекомендації
● виявляти об’єктивність та раціональність підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя;
● простежувати системність в оцінюванні учнів, динаміку їх навчальних досягнень;
● здійснювати компетентнісний підхід у системі оцінювання навчальних досягнень учнів;
● визначати необхідність індивідуальної освітньої траєкторії для окремих учнів;
● формувати в учнів позитивну самооцінку;
● відзначати досягнення учнів;
● підтримувати бажання навчатися;
● запобігати побоюванням помилитися.
3. Робоча група у складі педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела самооцінку системи оцінювання здобувачів освіти за напрямом
«Система оцінювання здобувачів освіти» (п.2.3. «Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання»)
Встановлено наступні рівні оцінювання:
2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання. 43% учасники освітнього процесу задоволені системою і здійснюють самооцінювання результатів своєї роботи під час занять, 25,4% респондентів вважає, що самооцінювання здійснюється постійно на високому рівні.
Здобувачі освіти отримують можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів, необхідну допомогу для навчальної діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога у підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності). Більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчання.
72% учнів визнає, що результати навчання залежать виключно від їх праці, від праці з батьками – 57%, від рівня викладання – 58%.
2.3.2. Заклад освіти забезпечує розвиток в учнів уміння самооцінювання та самомотивації. Переважна більшість учителів, а це 61%, організовує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти. Цей відсоток відповідає високому рівню.
Рекомендації
● регулярно нагадувати учням про цілі і критерії оцінювання;
● планувати при проведенні навчальних занять час для самооцінювання (взаємооцінювання);
● оприлюднювати мету навчального заняття, критерії оцінювання навчальних досягнень.
Напрям 3.
Педагогічна діяльність педпрацівників закладу
Відповідальний за напрямок директор - Ковальська Б.М.
3. Робоча група у складі педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела самооцінку системи оцінювання здобувачів освіти за напрямом
3.1.«Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти».
Встановлені такі рівні оцінювання:
3.1.1. Учителі планують свою професійну діяльність. У них наявне календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу. Педагоги аналізують результативність власної діяльності з метою подальшого коригування календарно-тематичного плану з відповідного навчального предмету (курсу).
За результатами анкетування при розроблені календарно-тематичного планування використовуються зразки, що пропонуються фаховими виданнями- 43 (76,8%), розробки з інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання - 29 (51,8%), рекомендації Міністерства освіти і науки України- 54 (96,4%), досвід, запозичений у колег - 18 (32,1%), спільна робота з колегами- 39 (69,6%), власний досвід - 41 (73,2%),
3.1.2. Учителі використовують технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, у тому числі, технології дистанційного навчання (у разі потреби).
За результатами анкетування вчителями використовуються zoom, classroom, class meet, мережа Інтернет (для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн завдань).
3.1.3. Вчителі беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (за потреби).
За результатами анкетування педагоги складають індивідуальний навчальний план, визначають час проведення уроків згідно з основним розкладом занять у школі.
3.1.4. Учителі використовують зміст предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти в процесі їх навчання, виховання та розвитку, у тому числі власним прикладом та комунікуванням з учнями.
За результатами анкетування всі вчителі використовують зміст своїх предметів для формування духовних і моральних цінностей у здобувачів освіти.
3.1.6. Учителі використовують ІКТ, у тому числі при створенні інформаційних ресурсів, комунікації з учасниками освітнього процесу.
За результатами анкетування всі вчителі використовують ІКТ у навчальному процесі.
Робоча група встановила достатній рівень планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
Рекомендації
● працювати над створенням власних освітніх програм за предметами з урахуванням мети, індивідуальних особливостей учнів, особливостей закладу та регіону;
● оволодівати новими освітніми платформами для покращення якості уроків;
● створювати власні освітні ресурси, робити публікації у фахових виданнях та оприлюднювати свої методичні розробки;
● продовжувати активно використовувати у роботі ІКТ, медіаресурси, мережу Інтернет;
● надалі виховувати у здобувачів освіти суспільні й моральні цінності та бути прикладом для наслідування.
3. Робоча група у складі
педагогічних представників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.);
провела самооцінювання за напрямом
3.2. «Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників».
Встановлені такі рівні оцінювання:
3.2.1. Переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти забезпечує власний професійний розвиток - 93%. В своїй роботі педагоги враховують цілі та напрямки розвитку освітнього закладу. Самостійно обирають форми підвищення кваліфікації: очно, заочно, дистанційно, у формі курсів, самоосвіти. Беруть участь у конференціях, семінарах, тренінгах, вебінарах. Працюють за індивідуальним планом професійного саморозвитку. Вдосконалюють інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу. Підвищують кваліфікацію щодо роботи з дітьми з особливими потребами. (Достатній рівень)
Рекомендації
● вдосконалювати розробку індивідуальних освітніх траєкторій для учнів.
3.2.2. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі, створюють освітні ресурси (відеоматеріали, блоги, YouTube канали вчителів).
Рекомендації
● брати участь в інноваційних освітніх проєктах;
● створені освітні ресурси впроваджувати в практику роботи закладу.
3. Робоча група у складі:
педпрацівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
Вивчала напрямок оцінювання
3.3. «Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти».
3.3.1 Опрацювавши анкети всіх учасників освітнього процесу ми прийшли до висновку, що переважна більшість вважає, що їх думка вислуховується і враховується в освітньому процесі.
Важливу роль у налагодженні співпраці в закладі відіграє учнівське самоврядування. Учасники самоврядування приймають участь в обговоренні питань щодо удосконалення освітнього середовища, активні у заходах із забезпечення якості освіти та розробленні плану роботи закладу.
Переважна більшість педагогічних працівників використовує форми роботи спрямовані на формування партнерських відносин зі здобувачами освіти, застосовує мотивацію, консультації, морально-психологічну підтримку.
3.3.2. У закладі освіти сплановані та реалізуються заходи, що передбачають конструктивну співпрацю педагогів з батьками. Співпраця відбувається у різноманітних формах: конференції, концерти, батьківські збори, індивідуальні бесіди. Постійний зворотній зв’язок забезпечують класні керівники та 80% педагогів.
Судячи з анкет, переважна більшість батьків задоволена рівнем комунікації з педагогічними працівниками.
3.3.3. У закладі освіти є методичні об’єднання, діяльність яких здійснюється лише у формі засідань. 98% педагогів вважають, що психологічний клімат сприяє мотивації та співпраці педагогів.
Робоча група оцінила на достатньому рівні роботу з налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.
Рекомендації:
● надалі враховувати думку усіх учасників процесу і забезпечувати зворотній зв’язок;
● методичним об’єднанням реалізовувати спільні проєкти, практикувати наставництво, взаємовідвідування уроків.
4. Робоча група у складі
педпрацівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
вивчала напрям оцінювання
3.4. «Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності».
Встановлені такі рівні оцінювання:
3.4.1. Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності. У тому числі, оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти, використанні джерел інформації, результатів досліджень, запобіганні списування.
За результатами анкетування більшість педагогічних працівників розробляє завдання з метою унеможливлення списування.
3.4.2. Педагогічні працівники формують культуру академічної доброчесності здобувачами освіти.
За результатами анкетування понад 98% педагогів інформують учнів про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять та у позаурочній діяльності.
Проте, понад 40 відсотків учнів відповіли, що вчителі та керівництво практично не інформують про негативне ставлення до корупції.
Робоча група оцінила на високому рівні організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності у нашій школі.
Рекомендації
● педагогічними працівниками більше розробляти і використовувати завдання з метою унеможливлення списування;
● частіше знайомити здобувачів освіти з основами авторського права, щоб учні при написанні проєктів вказували посилання на джерела, які вони використовували;
● частіше інформувати учнів про негативне ставлення до корупції;
● створити шкільну комісію з попередження списування здобувачами освіти у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу;
● комісія при встановленні фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.
Напрям 4.
Управлінські процеси закладу
Відповідальна за напрямок директор – Ковальська Б.М.
1. Робоча група у складі педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела аналіз за напрямом
4.1. «Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань»
За результатами аналізу інформації стану встановлено:
4.1.1. У закладі освіти розроблено Стратегію розвитку на 2020-2025 р.р,, яка відповідає особливостям і умовам його діяльності, але з переважанням загальних положень, у змісті не виділяються окремо напрями діяльності. (Вимагає вдосконалення).
Рекомендації
● доопрацювати Стратегію розвитку, виділити окремо напрями діяльності відповідно до рекомендацій з «Абетки для директора».
4.1.2. Річний план роботи закладу освіти частково реалізує стратегію розвитку, містить аналіз роботи закладу за попередній навчальний рік, враховує освітню програму та розробляється у співпраці керівництва закладу освіти та педагогічних працівників. 31% опитаних педагогів зазначили, що долучалися до розроблення річного плану роботи закладу. (Рівень достатній)
Діяльність педагогічної ради спрямовується на реалізацію річного плану і стратегії розвитку закладу. На засіданнях педради розглядаються актуальні питання за напрямами освітньої діяльності.
При опитуванні педагогів було з’ясовано, що педагогічна рада функціонує системно і ефективно, розглядаються актуальні питання діяльності закладу, рішення приймаються колегіально і демократично. (Рівень високий)
Рекомендації
● врахувати освітню програму і стратегію розвитку з результатами самооцінювання і внести необхідні зміни до річного плану;
● збільшити активність педагогічних працівників у функціонуванні педагогічно ради.
4.1.3. У закладі освіти розроблено та оприлюднено Положення, що визначає стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти відповідно до законодавства.
Цього року розпочали комплексне самооцінювання освітньої діяльності, до якого залучили всіх учасників освітнього процесу. Отримані результати будуть враховані при плануванні роботи закладу освіти (Стратегії, річного плану тощо).
4.1.4. Керівництво закладу освіти систематично вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу (вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника). (Високий рівень)
Школа враховує думки батьків під час прийняття важливих управлінських рішень: 57,3% - «частково враховується», 31% - «так, завжди», 8,8% - «переважно не враховується», 2,9% - «не враховується».
2. Робоча група у складі педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела аналіз за напрямом
4.2. «Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм».
За результатами аналізу інформації встановлено:
4.2.1. Переважна більшість учасників освітнього процесу задоволена загальним психологічним кліматом у школі. Більшість дітей (90,7%) почуває себе в безпеці та вважає, що їм комфортно у школі.
Керівництво закладу освіти доступне для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади, в тому числі завдяки використанню сучасних засобів комунікації. Так вважає 83% батьків і 96% дітей.
Є сторінка закладу у Facebook, сайт школи. Звернення, що надходили до керівництва закладу, вчасно реєструвалися та розглядалися у визначений законодавством термін.
Переважній більшості опитаних учасників освітнього процесу (67% учнів, 99% педагогів, 90% батьків) вдається поспілкуватися з керівництвом закладу освіти й досягти взаєморозуміння. (Достатній рівень)
Рекомендації
● удосконалити взаємозв’язок учень-адміністрація, учитель-учень, батьки-вчителі.
4.2.2. Заклад освіти розміщує повну та актуальну інформацію, забезпечує змістовне наповнення та регулярне оновлення інформаційних ресурсів закладу освіти (інформаційні стенди, сайт закладу освіти, сторінки в соціальних мережах) вважає більша частина респондентів, зокрема на питання «Як Ви отримуєте інформацію про діяльність школи та про події, які в ній відбуваються» 87% учнів - від класного керівника, 27% - з інформаційних стендів, 33% - із сайту школи, 35% - із соціальних мереж, натомість 78% батьків – від класного керівника, 18% - із сайту, 43% - зі соціальних мереж. (Високий рівень).
Рекомендації
● удосконалити Сайт школи, зробити його цікавішим.
3. Робоча група у складі педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела аналіз за напрямом
4.3. «Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників».
За результатами аналізу інформації встановлено:
4.3.1.У закладі освіти штат укомплектовано кваліфікованими кадрами. Педагогічні працівники працюють за фахом. (Високий рівень)
4.3.2 Керівництво закладу освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників.
За результатами анкетування 70,9% педагогічних працівників задоволені мотиваційними заходами, які практикуються у закладі, 29,1 – переважно так. (Високий рівень)
4.3.3 У закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників
Розроблений, затверджений та оприлюднений орієнтовний план підвищення кваліфікації з урахуванням пропозицій педагогічних працівників. Списки педпрацівників подаються у КЗ ЛОІППО м. Львова; на основі цих даних формується графік проходження курсів.
Умови, створені у закладі освіти, сприяють постійному підвищенню кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників.
Педагогічні працівники вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові: 92.7 % - так; 7.3 - переважно так. (Високий рівень.)
4. Робоча група в складі педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела аналіз за напрямом
4.4. «Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою».
За результатами аналізу інформації встановлено:
4.4.1. Переважна більшість учасників освітнього процесу вважає, що їхні права в закладі освіти не порушуються, а саме 92,3%. Проте, 4,36% учасників освітнього процесу вважають, що їхні права в закладі освіти порушуються. (Достатній рівень).
Рекомендації
● удосконалити взаємозв`язок учитель-учень, батьки-вчитель.
4.4.2. Переважна більшість учасників освітнього процесу вважає, що їхні пропозиції під час прийняття управлінських рішень враховуються частково, а саме 66,2%. Також, 30,9% учасників освітнього процесу вважають, що їхні пропозиції повністю враховуються. Проте, 3,7% вважають, що їхні пропозиції не враховуються під час прийняття управлінських рішень.
Школа враховує думки батьків під час прийняття важливих управлінських рішень: 57,3% - «частково враховується», 31% - «так, завжди», 8,8% - «переважно не враховується», 2,9% - «не враховується». (Достатній рівень).
Рекомендації
● проводити інформаційно-просвітницьку роботу щодо прийняття управлінських рішень, залучаючи учнів та батьків.
4.4.3. Адміністрація школи створює належні умови для діяльності органів громадського самоврядування в закладі освіти та сприяє їхній участі у вирішенні питань щодо діяльності закладу. (Високий рівень)
4.4.4. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу, адже переважна більшість учнів, а саме 82,2%, стверджують, що їм комфортно у школі, а 66,2% - подобається перебувати у школі. Також більшість учнів (70%) та батьків (80%) стверджують, що температурний режим у школі сприяє навчальному процесу.
Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми та відповідає санітарно-гігієнічним нормам, адже 77,2% учнів ним задоволені. (Достатній рівень)
4.4.6. У закладі освіти реалізуються індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти, зокрема індивідуальна форми навчання як за заявами батьків, так і за ініціативою закладу освіти. (Високий рівень)
5. Робоча група у складі педагогічних працівників: Бонар І.В., Кришталь Г.М., Кашеби Г.М.;
батьків: Федосєєва І.М. (3 кл.).
провела аналіз за напрямом
4.5. «Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності».
За результатами аналізу інформації встановлено:
4.5.1. У закладі розроблено Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти (далі – Положення), яке схвалено на спільному засіданні педагогічної ради та ради школи. Внутрішньою системою забезпечення якості освіти передбачено механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів її порушення, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності.
Під час опитування 41,7% учнів зазначили, що з ними регулярно проводяться бесіди та 40,2% - проводяться, але нерегулярно про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимість списування та плагіату, тощо. (Достатній рівень)
Рекомендації
● підтримувати належний рівень забезпечення реалізації заходів щодо формування академічної доброчесності шляхом проведення вебінарів, рольових ігор; переглядів історій про високопосадовців, які втратили роботу через плагіат;
● класним керівникам ознайомити учнів з основами авторського права, а учителям давати завдання, що унеможливлюють списування.
4.5.2. Керівництво школи сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції шляхом проведення бесід з учнями (36,1%), на навчальних заняттях (37%), позаурочних заходах (13%).
97% педагогічних працівників підтвердили, що в закладі освіти проводяться інформаційні, освітні заходи, спрямовані на формування негативного ставлення до корупції. (Високий рівень)
Рекомендації
● забезпечити регулярне проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції (перегляд фільмів з обговоренням).